У Київській області кожен депутат має доступ до 1 млн грн на рік, тоді як у Чернівецькій – лише 70 тис. грн.
Лідерами за найбільшими депутатськими фондами на одного обранця усі три роки після повномасштабного вторгнення були три обласні ради: Київська, Дніпропетровська й Волинська. Найменше грошей у цей період у своєму розпорядженні мали депутати Рівненщини, Хмельниччини та Буковини. Про це йдеться у дослідженні руху «Чесно», опублікованому на «Главкомі».
Так, депутатські фонди – це частина коштів обласного бюджету, яку обранці можуть розподіляти на матеріальну допомогу населенню або субвенції територіальним громадам у межах цільових програм. Гроші розподіляються між усіма депутатами порівну.
Зазнається, що це не їхні особисті фінанси (депутати місцевих рад не отримують винагороди за свою роботу у раді), а гроші, які можна передати виборцям. Можливість створення таких фондів надає закон «Про місцеве самоврядування». 18 із 22 досліджуваних рад ухвалили програми, за умовами яких бюджетні гроші можна виділяти через обранців.
У 12 обласних радах гроші можуть скеровувати винятково на матеріальну допомогу, а на Прикарпатті, Чернігівщині та Дніпропетровщині – на розвиток тергромад. У трьох областях станом на 2024 рік програми призупинили. Львівська обласна рада не надала відповіді на запит.
У 18 з 22 обласних рад діють програми, які дозволяють депутатам розподіляти бюджетні кошти. Загальна сума фондів на 2024 рік становить близько 300 млн грн, що значно менше, ніж у міськрадах обласних центрів, де бюджети сягають 1,2 млрд грн.
Найбільші фонди мають: Київська, Дніпропетровська, Волинська області, а найменші кошти: Рівненська, Хмельницька, Чернівецька області.
Так, Київщина – рекордсменка за кількістю грошей, які має в розпорядженні кожен із 84 депутатів. Тут діє цільова програма «Турбота» на 2021–2025 роки та порядок використання коштів, передбачених в обласному бюджеті для надання адресної грошової допомоги мешканцям області, які опинилися у складних життєвих обставинах та звернулися до депутатів. Передбачені обсяги фінансування: у 2022 році – 42 млн грн (по 500 тис. на депутата), у 2023 та 2024 роках – по 84 млн (по 1 млн на депутата). Фактично ж, за інформацією департаменту соцрозвитку та ветеранської політики ОВА, у 2022-му році використали всі гроші, у 2023-му – 72 млн, станом на 1 жовтня 2024 року – 66,86.
На другому місці – Дніпропетровщина з програмою розвитку місцевого самоврядування. На кожен рік із 2022-го по 2024-й передбачено 90 млн (по 750 тис. на депутата). Голова – нарівні з депутатами. Система така: обранці закріплюються за тергромадами і проводять зустрічі з виборцями, під час яких визначають напрями використання субвенції. Тоді надають пропозицію місцевій раді. Спрямовувати кошти обранці можуть на різні потреби: від матеріальної допомоги до заходів з енергозбереження.
На третьому місці – Волинська область, яка має регіональні цільові програми соцзахисту населення (2019-2023, 2024-2028), які передбачають надання коштів за зверненням до депутатів. Першу ухвалювала рада, тож і контроль поклали на комісію з питань соцзахисту, а другу – начальник ОВА, відтак відповідає за неї його заступник.
Тож у 2022 році на ці потреби планували 9,26 млн (фактично виділили 9,24 млн), у 2023 та 2024 роках – по 10,26 млн (фактично виділили 10,25 млн у 2023 році та 8,8 млн станом на 28 листопада 2024-го). Із них у 2022-му для голови було передбачено 540 тис., його першому заступнику та заступнику – по 225 тис., кожному із 60 депутатів обласної ради – по 135 тис., а ще одному – 150 тис. У 2023–2024 роках для голови – 600 тис., його першому заступнику та заступнику – по 250 тис., а депутатам – по 150 тис.
У 2023 році суми у фондах зросли в семи областях, але на 2024-й вони здебільшого залишилися незмінними. У Рівненській області фінансування програм повністю припинили, а в Івано-Франківській області скоротили кошти з 90 тис. до 60 тис. грн на депутата.
Обласні ради Сумщини та Херсонщини не надають змоги одержати матдопомогу чи субвенцію місцевим бюджетам через депутатську приймальню. У Харківській облраді планували лише відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням депутатами своїх повноважень – по 10 тис. щороку.
До слова, минулого року понад 103 тис. киян звернулося по матеріальну допомогу у зв’язку зі складними життєвими обставинами. Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда в інтерв’ю «Главкому». Марина Хонда зауважила, що Київ виділив на допомогу жителям майже 400 млн грн.
Як відомо, ветерани-захисники, які проживають у Києві, можуть отримати фінансову допомогу на лікування зубів у розмірі 15 тис. грн щорічно. Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда в інтерв’ю «Главкому».
Читайте також:
